ІІ Черкаський обласний Фестиваль-конкурс "Європейський туризм на мапі Черкащини", відповідно до проєкту Міністерства освіти і науки України «Інформаційна підтримка молоді та мереж ЄС в Україні» та з нагоди Дня Європи  в Україні.

За ініціативи Черкаського державного технологічного університету було організовано і проведено ІІ Черкаський обласний Фестиваль-конкурс "Європейський туризм на мапі Черкащини", який проходив у трьох номінаціях: відео, есе, кулінарні рецепти.

Випускниці 11-Б класу: Шульська Оксана, Бережна Анастасія, Овсієнко Дарина разом із учителем географії І.В. Махно взяли участь у конкурсі відео у номінації "аматор" і презентували на конкурсі роботу " ТЯСМИНСЬКИЙ КАНЬЙОН-МІСЦЕ СИЛИ"

7 травня заключний етап конкурсу по підведенню підсумків проходив у змішаному форматі і за рішенням поважного журі учасниці нагороджені Дипломом учасника конкурсу.

Щиро вітаємо конкурсантів. Бажаємо завжди бути активними, наполегливими, подорожувати і вивчати цікаві місця України, Європи, світу.

31 січня відбулося  перше засідання методичного об'єднання вчителів географії Кам'янської міської ради.
 Вчителі стали  активними учасниками  семінару-практикуму, який мав на меті розглянути основні питання "Компетентнісно-орієнтованого навчання при вивченні географії"

Сумна статистика

 

З'явилася інтерактивна мапа, яка показує не лише скільки території України окупувала росія, але й дає можливість порівняти масштаби цієї окупації із іншими країнами та територіями. Ознайомитися із мапою можна за посиланням: 

https://www.newstatesman.com/world/europe/ukraine/2022/06/how-big-occupied-ukraine-territory-interactive-map

17 ЧЕРВНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ОПУСТЕЛЕННЯМ І ПОСУХОЮ

 17 ЧЕРВНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ОПУСТЕЛЕННЯМ І ПОСУХОЮ 

Однією із найбільших проблем в майбутньому для людства залишатиметься опустелення. Саме воно загрожує майже 1/5 світового ВВП, адже боротьба з цим явищем потребує не аби яких зусиль та ресурсів. Опустелення - проблема не лише сьогодення і майбутнього. Актуальною вона була і сотні років тому. Колись величні міста нині затонули в піщаних океанах, а про їх колись величну історію нагадують хіба що величні архітектурні комплекси. 

Основним завданням людства у майбутньому буде боротися з цим, а подекуди і навчитися жити в цих реаліях, адже глобальні зміни клімату лише активізують опустелення, посухи і дефіцит води. Міжнародна Конвенція боротьби з опустеленням, яка підписана усіма членами ООН 17 червня 1994 році у Парижі (Франція) чітко зазначає, що першим кроком до боротьби з цим явищем є розуміння самої проблеми, та причин її виникнення. Єдиний шлях до цього - знання через освіту (чи не першу роль відіграваиме саме географічна освіта). Всесвітній банк попередив, що ціна за опустелення з року в рік для світової економіки буде зростати. До 2050 року світ буде витрачати 20% свого ВВП саме на боротьбу з ним! Та чи стосується це України? Аналітики із Американської метеорологічної служби віднесли Україну до держав, із високим ризиком опустелення територій і дефіциту води. В складних умовах війни, та ліквідації її наслідків, перед Українським Півднем та Сходом постане ще один грізний виклик - дифіцит води та повільне опустелювання, спинення якого буде вартувати всім нам великих зусиль. Серед Європейських країн таких даржав лише дві: ми та Молдова. Саме тому Україна вже сьогодні повинна думати про своє майбутнє, і колись старе радянське гасло "Заради світлого майбутнього беремо від природи все, і навіть більше" вже не пройде. Після перемоги у війні, нам доведеться все одно про це говорити, а головне багато працювати над цим. Економіка без раціонального природокористування і розробки ефективних заходів боротьби із змінами клімату та опустелення - це шлях в нікуди, і сьогоднішній день покликаний світовій спільноті про це нагадати. Майбутнє в ефективному природокористуванні і пристосуванні до тих змін, які ми здолати не зможемо, і основним завданням географічної освіти майбутнього полягає саме у вивченні, аналізі та прогнозуванні цих процесів, і забезпеченні сталого розвитку людства в цих складних реаліях.

#Африка #Азія #Північна_Америка #Південна_Америка #Австралія

 

Використання «хмарок тегів» на уроках географії

Сьогодні людство переходить від індустріальних до науково-інформаційних технологій. Саме вони характеризують рівень сучасного економічного стану країни та формують перспективи її розвитку в майбутньому. Суспільство, яке дбає про своє майбутнє, має усвідомити колосальні можливості привнесені новими інформаційними технологіями та навчитися грамотно застосовувати їх, перш за все, в освіті. Тому, перед системою освіти постає принципово нове завдання — підготувати молоду людину до життя і діяльності в умовах інформаційного світу.

Найважливішою умовою, яку висуває сучасне суспільство до школи - це конкурентоспроможність випускника, набуття ним таких якостей: самостійно, критично і творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати певні факти, аналізувати їх, робити ґрунтовні об`єктивні висновки). Тобто актуалізується проблема формування інформаційно-комунікативної компетенції учнів, адже на сьогодні — це один із найважливіших чинників успішності молодої людини.

На уроках географії я намагаюся активно впроваджувати ІКТ з метою розширення можливостей навчально-виховного процесу, забезпечення нових шляхів подання інформації,які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.

Використання Інтернету є невід’ємною частиною навчального процесу, тому намагаюсь якомога повніше використовувати його можливості. При підготовці до уроків та при розробці позакласних заходів я користуюсь різноманітними освітніми та географічними Інтернет-ресурсами, які рекомендую і учням.

У цій статті хочеться розглянути сервіси для створення «хмар тегів»:Tagxedohttp://www.tagxedo.com/app,Tagulhttps://tagul.com/,Imegechef.http://www.imagechef.com/

Що ж таке «хмара тегів»? «Хмара тегів» або зважений список - це візуальне подання списку категорій (аботегів, які також називаються мітками, ярликами, ключовими словами тощо). Зазвичай використовується для опису ключових слів (тегів) на веб-сайтах, або для подання неформатованого тексту.Найчастіше ключовими словами є окремі поняття, важливість і значущість яких визначається розміром шрифту і кольором. Хтось із вас напевно бачив такий прийом в соціальних мережах або на веб-сайтах, може хтось використовував його, але не припускав, що «хмари тегів» можна використовувати для досягнення навчальних цілей.

Можливості використання «хмар тегів» в навчальному процесі пов’язані з тим, що туди можна вписати:

- тему уроку,яку діти повинні прочитати

-  географічне поняття, яке учні повинні самі сформулювати із запропонованих слів(«хмарка тегів» у цьому випадку служить опорним конспектом)

• можна запропонувати дітям скласти«хмарку» вдома – це може бути випереджаючим або домашнім завданням;
• слова в «хмарі» розбити на групи по темах
• «хмарку» застосовувати як підказку при розгадуванні географічних кросвордів або ребусів 
• показати «хмару тегів», складену із слів, що взяті з нової теми і попросити здогадатися про що йдеться мова
• взяти текст з пропусками і попросити заповнити їх на
  
  
  
  основі«хмари»;
• 
  
• вписати в хмару номенклатуру, учням запропонувати знайдені назви показувати на карті;
• скласти запитання з відкритою відповіддю, «хмарка» знову виступатиме підказкою
• 
  




 

 

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ У РОБОТІ УЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ

Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має

                            свою причину, її мислення набуває дуже цінної риси: вона намагається

                                                           знайти, пояснити природну причину кожного явища.

                                                                                       В.О. Сухомлинський

Актуальність проблеми. Перехід освітньої системи України на новий тип, її конкурентоспроможність в європейському і світовому освітніх просторах передбачає формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці, матиме необхідні знання, навички й компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним навчатися протягом життя.

        Основне завдання вчителя – сформувати особистість, яка  мислить критично, а саме 1. Здатну сприймати думки інших, виявляти  здатність прислухатись до цих думок, оцінювати й аналізувати їх щодо розв'язання поставленої проблеми.

2. Компетентну, яка прагне до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.

3. Небайдужу  у сприйнятті подій, яка виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях, здатність зайняти активну позицію у конфронтаційних ситуаціях.

4.  Має власну думку, прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою.                                                                      

5.  Допитливу,  яка здатна  проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.

6.  Чесну сама із собою, яка перемагає сумніви і якою неможливо маніпулювати.

7.  Здатну до діалогу і дискусії, яка вміє вислухати думки інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію.

 Прийоми та способи формування навичок критичного мислення:

Ø  обговорення наукових і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету;

Ø  розв’язування логічних задач;

Ø  рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів;

Ø  створення рефератів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему;

Ø  обговорення і вирішення проблемних ситуацій;

Ø  організація та проведення дискусій з будь-яких актуальних проблем;

Ø  участь в турнірних змаганнях.

+3

‎

8 січня 2020 року на базі нашого освітнього закладу відбувся тренінг Школи професійного розвитку педагогів «Використання сервісів Google Forms, Google ClassRoom і web-тестування в системі забезпечення якості освіти та організації дистанційного навчання». Учасниками стали 24 учителі нашої школи та інших закладів освіти.

Учасники розширили теоретичні знання із питань розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти та виявили готовність застосовувати інформаційні системи для ефективного управління освітнім процесом.

Участь у тренінгу допомогла педагогічним працівникам удосконалити цифрові компетентності щодо використання сервісів:

1. GOOGLE ФОРМИ - інструмент Google Диску призначений для створення опитувань, анкет, та тестів;

2. CLASROOM - сервіс GOOGLE для організації дистанційного навчання у класі;

3. МАЙСТЕР-ТЕСТ - система по створенню тестів та проведення тестування online.

Педагогічні працівники виробили навички конструювання онлайн-тестів, інших навчальних онлайн-форм та їх використання, для реалізації механізмів забезпечення якості освіти на локальному рівні, зокрема в процедурах оцінювання та організації дистанційного навчання.

Тренінг провели працівники КНЗ Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради Бондаренко О.А., завідувач лабораторії-центру ЗНО та моніторингу якості освіти та Щербаков А.Г., методист відділу дистанційної освіти